Бомба може зруйнувати ваш будинок. Але цифровий уряд України все одно може підтвердити, що він належав вам.

ВАШИНГТОН — Уряди в усьому світі намагаються зрозуміти, як штучний інтелект змінить спосіб їхньої роботи, — і Україна через необхідність опинилася на передовій цього розвитку.

Майже через п’ять років після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна була змушена швидко оцифрувати державні послуги, експериментувати зі штучним інтелектом і створювати інфраструктуру, здатну підтримувати функціонування сучасної держави навіть тоді, коли фізичні системи, що лежать в її основі, зазнають атак.

Тепер Київ хоче, щоб інші країни скористалися цим досвідом.

Міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук цього тижня перебувала у Вашингтоні, де зустрічалася з представниками уряду США та великих технологічних компаній, оскільки Україна прагне поглибити співпрацю у сферах штучного інтелекту, цифрової інфраструктури та технологічної екосистеми, що сформувалася під час війни.

Ферчук розповіла The Correspondent, що зустрічалася з представниками Державного департаменту та Міністерства торгівлі, а також таких компаній, як Visa, Meta, Microsoft і Amazon.

Ця пропозиція надходить у слушний момент для Вашингтона. Цього тижня президент Трамп оголосив про добровільну угоду щодо безпеки штучного інтелекту (перепрошую, «СІ») з кількома великими технологічними компаніями, а адміністрація також запустила America.gov — ініціативу на основі штучного інтелекту, покликану спростити навігацію у федеральних державних послугах.

Україна тим часом уже зробила в цьому експерименті кілька кроків.

Її платформа цифрового уряду Diia надає українцям доступ приблизно до 250 державних послуг онлайн, а мобільним застосунком користуються понад 24 мільйони людей. Українці можуть отримувати через систему документи, що посвідчують особу, сплачувати штрафи, продавати автомобіль, реєструвати державну інформацію і навіть одружуватися чи розлучатися.

Україна також почала безпосередньо інтегрувати штучний інтелект у ці послуги.

Diia.AI дає українцям змогу замовляти державні послуги через розмовного помічника на основі штучного інтелекту, не проходячи бюрократичні процедури самостійно.

Система вже може виконувати такі завдання, як отримання довідок про доходи, а Київ працює над розширенням використання штучного інтелекту в державному управлінні, освіті, охороні здоров’я та інших сферах діяльності уряду.

Трансформація почалася не з війною. Україна створила Міністерство цифрової трансформації у 2019 році й уже активно переводила державні функції в онлайн до того, як російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.

Але війна кардинально змінила графік.

«Цифровізація як безпека»

Послуги, які раніше вважалися лише зручністю, раптом стали частиною стійкості країни: українцям, евакуйованим зі своїх домівок, тим, хто служить на фронті або живе за кордоном, усе одно був потрібен доступ до державних документів і послуг, навіть коли державні будівлі були недоступними — або зруйнованими.

Цей тиск змусив Україну рухатися швидше, ніж зазвичай рухаються уряди, — визнаючи, що технологічні системи доведеться розробляти, тестувати й удосконалювати вже під час їх використання.

«Цифровізація як безпека», — назвала це Ферчук.

В Україні штучний інтелект — це не питання зручності; він став необхідністю.

Я відвідувала центри для біженців на сході України, куди — майже через п’ять років війни — люди й далі прибувають після евакуації з небезпечних районів. Вони залишають дім, маючи з собою не набагато більше, ніж можуть понести.

«Коли люди евакуюються, вони можуть виїхати, маючи лише телефон, — сказала Ферчук. — Їхні паспорти, свідоцтва про народження та документи на майно все ще можуть бути з ними».

Система також допомогла українцям довести, що саме вони втратили.

Людина, яка тікає з окупованого або спустошеного району, може більше не мати фізичного документа на будинок — або самого будинку. Але уряд усе ще має цифровий запис про право власності й може використовувати такі технології, як супутникові знімки, щоб підтвердити руйнування та опрацювати заяви на компенсацію, сказала Ферчук.

«Російська ракета може зруйнувати ваш будинок і документи всередині нього, але вона не може стерти цифровий запис, який підтверджує, що будинок належав вам», — сказала вона.

Тепер Україна хоче розвинути те, чого навчилася під час війни, — і американські технологічні компанії є частиною цього плану.

Цього тижня Ферчук перебуває у Вашингтоні, де зустрічається з представниками США та деякими з найбільших американських технологічних компаній.

У порядку денному також були зустрічі з Visa, Meta та Microsoft.

«Ми хочемо партнерств, які поєднуватимуть можливості цих компаній із тим, чого Україна навчилася в надзвичайних умовах», — сказала Ферчук.

«Україна може стати полігоном для випробування нових технологій», — додала вона.

Цю пропозицію Україна має унікальну можливість висунути. Технології, які інші уряди все ще обговорюють або повільно впроваджують, застосовуються в країні, де інфраструктура регулярно зазнає російських атак, а мільйони людей були змушені залишити свої домівки.

Росія атакує цифрову державу

Але Москва дедалі частіше бере під приціл цифрову інфраструктуру Києва.

Російські атаки протягом війни пошкодили українську телекомунікаційну інфраструктуру та центри обробки даних, сказала Ферчук, зокрема десятки об’єктів телекомунікаційної інфраструктури й дата-центрів.

Україна у відповідь розподілила критично важливу інфраструктуру між різними місцями та хмарними провайдерами, а в деяких випадках перемістила її під землю.

Мета проста: російський удар по одній будівлі не може призвести до зупинки разом із нею державних послуг.

Поки що основні цифрові послуги України залишаються доступними онлайн.

Цей досвід, імовірно, матиме значення далеко за межами України, оскільки уряди переводять документи, що посвідчують особу, фінансову інформацію, медичні записи та інші важливі послуги в онлайн-формат — і дедалі активніше інтегрують штучний інтелект у системи, які ними керують.

Україна вже стикається з проблемою безпеки, яка виникає разом із цим.

Для Києва підтримка роботи державного застосунку — це вже не лише питання ІТ. Це частина забезпечення функціонування країни під час війни.

Американські компанії надають передові технології штучного інтелекту, хмарні обчислення та можливості роботи з даними.

Україна натомість пропонує дещо, що значно важче відтворити: реальне випробувальне середовище, де технології мають працювати попри кібератаки, ракетні удари, пошкоджену інфраструктуру та населення, яке змушене неодноразово переміщуватися.

Україна вже відігравала таку роль у військових технологіях, особливо у сфері дронів, радіоелектронної боротьби та програмного забезпечення для поля бою.

Ферчук хоче, щоб цивільний технологічний сектор країни скористався тим самим швидким циклом розробки, і деякі з найважливіших прикладів не мають особливо футуристичного вигляду.

Для українця, який тікає з окупованого міста, важливою технологією може бути паспорт, який неможливо залишити позаду.

Для родини, чий будинок було зруйновано, це може бути запис про право власності, який пережив сам будинок.

А для уряду, який намагається працювати, поки Росія завдає ударів по інфраструктурі, що лежить в його основі, забезпечення доступності таких записів стало окремою формою оборони.