Пропозиція Трампу кинути виклик Путіну: одна армія, масштабна ділова угода і шість тижнів на дії
Денис Ярославський заявляє, що Київ має запропонувати Вашингтону військовий альянс і доступ до своєї економіки, поки Трамп продовжує шукати угоду для припинення війни.
Автоматичний переклад; оригінал англійською є офіційною версією.
КИЇВ — Український командир має пропозицію для президента Трампа: відкрити економіку України для американських компаній, розмістити американських і українських військовослужбовців разом у військових академіях і дати Вашингтону зацікавленість у тому, щоб не дозволити Владіміру Путіну повернутися за новою війною.
Минулого тижня в Києві в розмові з The Correspondent Денис Ярославський сказав, що, на його думку, Україна має близько шести тижнів, щоб привернути увагу Трампа.
«Насправді після проміжних виборів у нас є максимум півтора місяця», — сказав Ярославський.
Після цього, за його словами, Трамп буде поглинутий власними політичними пріоритетами, і можливість укласти угоду, побоюється він, може зникнути.
Ярославський назвав цю пропозицію Кінцевим американсько-українським альянсом, або UAUA.
Суть пропозиції полягає в тому, що Україна має те, чого Москва не може запропонувати Трампу: армію, яка роками вчилася воювати з Росією і готова ділитися своїми знаннями.

Ідея UAUA роками циркулювала в певних колах української політики, і Ярославський сказав, що вона випливає з тієї самої логіки, яка лежала в основі угоди США та України про корисні копалини: зрозуміти транзакційний характер президентства Трампа й відповідати йому.
«Перше правило банкіра — захистити свої інвестиції, щойно американські трильйони доларів увійдуть у місцевий бізнес та інвестиції», — пояснив Ярославський. «Америка буде зацікавлена захищати Україну, як саму себе».
Першим кроком мала б стати спільна військова академія, де українці ділилися б бойовим досвідом, а американські компанії привносили б свої технології. Американські та українські курсанти навчалися б пліч-о-пліч. Дехто з них, сподівався він, згодом командував би об’єднаними силами.
«Уявіть, що через п’ять років перші українсько-американські курсанти, офіцери, які пройшли загальну академію, закінчать навчання, — сказав він. — Це майбутні генерали, які розумітимуть, що вони друзі з ранньої юності».
Економічна частина пропозиції виходила б далеко за межі угоди про корисні копалини, яку Вашингтон і Київ підписали у квітні 2025 року. Ця угода створила спільний фонд відбудови, який у жовтні схвалив додаткові інвестиції в українську енергетику та критично важливі корисні копалини.
Ярославський хоче, щоб Київ відкрив для американських компаній кожен сектор своєї економіки. Він розраховує, що чим більше американського бізнесу буде присутнє в Україні, тим більше Вашингтон втратить, якщо Росія знову нападе.
Ярославський назвав Угоди про вільну асоціацію відправною точкою. За цими угодами США надають фінансову допомогу і беруть на себе оборонні зобов’язання щодо трьох суверенних тихоокеанських держав — Палау, Маршаллових Островів і Федеративних Штатів Мікронезії.
Його пропозиція йде далі, передбачаючи єдину армію та тісніші зв’язки між системами освіти й охорони здоров’я двох країн.
Він також закликав Київ відповісти на запитання, яке дехто в українському уряді волів би залишити відкритим: що, якщо членства в НАТО так і не буде?
«Ми горда нація, яка насправді не повинна йти туди, де на нас не чекають», — сказав він.
Ярославський також апелював до культурних чинників. Він стверджував, що християнська ідентичність України припала б до душі електорату Трампа MAGA, і сказав, що побоюється: ухвалення європейських міграційних правил — як це довелося б зробити після вступу до ЄС — змінило б його країну.
Він також визнав, що пакт зі США залишив би невирішеним болюче питання: із територіями, які окупує Росія, все одно довелося б щось робити.
Ярославський стверджував, що план показали Давиду Арахамії, лідеру парламентської фракції партії Зеленського, у січні 2025 року.
Арахамія не одразу відповів на запит щодо коментаря.

Але Ярославський сказав, що відтоді деякі українські посадовці приватно підтримали цю ідею, проте не хочуть публічно її озвучувати, оскільки вона суперечить прагненню Києва інтегруватися з Європою.
The Correspondent поспілкувався з двома чинними членами парламенту — Михайлом Соколовим і Юрієм Павленком, — які підтримали цю ідею. Їхні інтерв’ю будуть опубліковані в наступних матеріалах цієї серії.
Ярославський описав відносини з Вашингтоном як такі, що перебувають на одному з найнижчих рівнів, а недовіра є глибшою, ніж після сварки Трампа і Зеленського в Овальному кабінеті.
Він стверджував, що Москва скористалася цією недовірою, а подальші публічні суперечки між двома президентами лише ускладнюють для України отримання необхідного.
Його безпосередні вимоги скромніші за об’єднану армію. Призначити послів, налагодити активніші контакти між двома військовими відомствами і подати Трампу пропозицію, поки він іще шукає спосіб завершити війну.
«Це ми затягуємо цей час», — сказав він.
Репортажі коштом читачів. Підпишіться, щоб депеші виходили й далі.
Стати підписником Або приєднайтеся до безкоштовної розсилки →