Війна з Іраном дісталася американців на автозаправках. Тепер вони голосують.

КИЇВ — Я записував свій випуск у День виборів із готельного номера без електрики. Росія знову завдала удару по енергетичній інфраструктурі України, тож у мене не було світла, а інтернет-з’єднання постійно переривалося. У якийсь момент сирени повітряної тривоги повідомили мені, що треба йти в укриття.

Я можу впоратися з прохолодним готельним номером і поганим інтернет-з’єднанням. Але я постійно думаю про людей, які залишаться тут, коли стане достатньо холодно, щоб замерзли труби. Втрата електрики тоді може означати втрату тепла, яке підтримує вам життя.

Звідси я отримую від глядачів за кордоном варіації одного й того самого запитання. За що насправді сьогодні голосують американці? Моя перша відповідь — за вартість життя. Друга — якщо ви хочете зрозуміти, чому це так сильно турбує виборців, вам варто подивитися на те, що сталося в Ормузькій протоці.

В опитуванні Reuters/Ipsos, проведеному в останні дні перед проміжними виборами, 48% зареєстрованих виборців назвали вартість життя головною проблемою. На другому місці опинилися демократичні норми — 26%, далі — імміграція з 13%.

Жовтневе опитування AP-NORC ставило запитання інакше, дозволяючи виборцям оцінити кілька проблем. У цьому опитуванні 85% назвали економіку однією з найважливіших проблем, які впливають на їхній вибір, 84% сказали те саме про вартість життя, а 64% — про війну з Іраном, повідомляє Reuters.

Я зазвичай кажу закордонній аудиторії, що американці схильні голосувати за те, що ускладнює їм життя цього тижня. А для багатьох людей це означає вартість поїздки на роботу. Я родом із Канзасу. Якщо ціна бензину зростає, вам усе одно треба їхати — ви просто платите різницю й вирішуєте, на чому ще можна заощадити.

У січні, до початку війни з Іраном, 43% американців сказали дослідницькому центру Pew, що дуже занепокоєні цінами на бензин та енергоносії. На початку жовтня цей показник становив 74%. А в опитуванні Gallup наприкінці жовтня 47% зареєстрованих виборців назвали ситуацію в Ірані надзвичайно важливою для свого вибору.

Сорок два відсотки сказали те саме про ціни на бензин. Ці запитання вимірюють різні речі, але допомагають пояснити, чому війна за кордоном привертає так багато уваги на виборах, де головною темою є витрати домогосподарств, повідомляє Pew Research Center.

Між Ормузькою протокою та цифрою на табло автозаправки існує досить прямий зв’язок. За даними Reuters, війна порушила роботу морського маршруту, яким до початку конфлікту транспортувалася приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Потім атаки на саудівський нафтопровід тимчасово вивели з ладу основний маршрут, що використовувався в обхід протоки.

Управління енергетичної інформації США визначило середню роздрібну ціну бензину в США у вересні на рівні $4,35 за галон, пославшись і на вищі ціни на сиру нафту, і на збільшення розриву між тим, скільки нафтопереробники платили за сировину, та тим, скільки могли стягувати за паливо. Країна може щодня видобувати мільйони барелів власної нафти й усе одно відчути шок пропозиції на іншому кінці світу.

Мита по-іншому впливають на бюджети домогосподарств. Ціну бензину ви бачите великими цифрами щоразу, коли проїжджаєте повз автозаправку. У магазині ви рідко знаєте, яка частина підвищення ціни відображає імпортне мито. Житло, охорона здоров’я та продукти харчування вже створювали навантаження на бюджети, і родини відчувають сукупний рахунок.

Але Трамп ішов на вибори, обіцяючи знизити ціни, і виборці оцінюють його саме за цією обіцянкою. У вересні 65% дорослих американців сказали AP-NORC, що вважають політику Трампа більшою причиною стабільно високих цін, ніж чинники, які від нього не залежать, повідомляє Associated Press.

Що виборці можуть зробити з усім цим сьогодні? Вони можуть змінити склад Конгресу. Нова більшість може проводити слухання, вимагати від адміністрації відповідей щодо війни й боротися за те, що вона фінансуватиме.

Але Трамп усе одно залишиться президентом, і саме його адміністрація продовжить вести переговори з Тегераном. Вибори можуть змінити рівень опору, з яким він зіткнеться у Вашингтоні, — але для надійного відновлення руху нафти через Ормузьку протоку потрібні рішення людей далеко за межами Вашингтона.

Саме тому я стежитиму за Пакистаном і Катаром. Reuters повідомляло, що ці дві країни допомогли укласти червневе перемир’я, яке швидко розпалося через розбіжності щодо протоки. Це дає нам кращий критерій для оцінки наступного раунду дипломатії, ніж сам факт проведення ще однієї зустрічі.

Чи зможуть посередники домогтися від Вашингтона й Тегерана згоди щодо умов, які справді дозволять кораблям проходити, і чи зможуть вони забезпечити дотримання цих умов?

Цього Дня виборів я почав із готельного номера в Києві, думаючи про те, як довго може не бути електрики. Вдома люди підраховують, скільки коштує заправити бак перед роботою.

Ставки тут різні. Але якщо ви замислюєтеся, чому війна за тисячі миль звідси має значення для людини, яка голосує в Канзасі, почніть із поїздки до виборчої дільниці.

Дякую, що читаєте The Correspondent із Кейтлін Дорнбос! Цей допис є публічним, тож не соромтеся ним ділитися.