«Українська кров»: погляд із Києва на рішення Трампа скасувати санкції проти Росії

КИЇВ — Цього тижня мої друзі тут, в Україні, жартують зі мною: «Чому ти завжди приїжджаєш у найгірші часи?»

Це правда. Я приїхала в неділю, через два дні після того, як президент Трамп оголосив про свою російську «дизельну угоду», відкривши ринок для продажу пального, що принесе свіжі гроші країні, яка досі бомбардує цю.

До суботнього ранку за київським часом ситуація лише погіршилася.

Пізно ввечері в п’ятницю у Вашингтоні Трамп підписав указ, який скасовує широкий пакет нових санкцій і мит відповідно до закону, названого на честь покійного сенатора Ліндсі Ґрема, — того самого законодавства, яке Трамп підписав менш ніж місяць тому. Санкції мали набути чинності в неділю.

Жодних додаткових 100-відсоткових мит на товари з п’яти найбільших покупців російської нафти й природного газу. Жодних додаткових 100-відсоткових мит на товари з країн, найбільш відповідальних за допомогу Росії в обході нафтових санкцій. Жодних додаткових 500-відсоткових мит на російські товари.

Трамп також скасував широкий спектр санкцій та обмежень, передбачених законом, пославшись на положення, яке дозволяє йому робити це в національних інтересах. Його указ залишає ці винятки чинними, доки він сам або його адміністрація не вирішать інакше.

По суті, Конгрес передав йому молоток. Він поклав його.

Чинні санкції, запроваджені відповідно до попередніх указів, залишаються в силі. Але новий економічний тиск, схвалений законодавцями для тиску на Москву, здебільшого призупинено.

Це сталося після оголошення Трампа 9 жовтня про те, що Росія негайно поставить понад 300 000 метричних тонн дизельного пального, ще 500 000 — у листопаді та 1 мільйон — невдовзі після цього. Міністерство фінансів видало тимчасову ліцензію, яка дозволяє імпорт російського дизельного пального до 7 квітня.

Заявленим пріоритетом Трампа було полегшення становища американців, які сплачують високі ціни на пальне, особливо фермерів, тваринників і далекобійників, — особливо за кілька тижнів до проміжних виборів. Продажі також можуть принести Москві мільярди доларів.

Тут люди, з якими я спілкуюся, описують це інакше: наповнення американських баків «українською кров’ю».

Їхній страх простий. Доходи від російських енергоносіїв допомагають утримувати державу, яка веде цю війну. Надання Москві ще одного способу заробляти гроші послаблює тиск на Путіна, тоді як українці досі чекають на щось, що змусить його зупинитися.

Також украй незрозуміло, чи матиме цей крок наступного місяця бодай якийсь позитивний вплив на республіканців.

За даними CNBC, Goldman Sachs оцінив, що заплановані на жовтень і листопад поставки російського дизельного пального знизять оптові ціни на дизельне пальне на узбережжі Мексиканської затоки у США та в Європі лише на 1–2 долари за барель. На оптовому рівні це становить приблизно 2–5 центів за галон — і не гарантує еквівалентної економії на автозаправці.

Водночас симпатії американців і надалі переважно на боці України, а не Росії. Опитування YouGov від 14 жовтня, проведене серед 5 531 дорослого американця, показало, що 57% більше симпатизують Україні, тоді як Росії — лише 4%. Серед республіканців Україну обрали 46%, Росію — 6%, а 33% не обрали жодну зі сторін.

Дякуємо, що читаєте The Correspondent із Кейтлін Дорнбос! Цей допис є загальнодоступним, тож не соромтеся ним ділитися.

Недовіра до Путіна також долає партійні межі. Pew Research Center повідомив у квітні, що щонайменше восьмеро з десяти американців у кожній із партій негативно ставилися до Росії та її лідера.

Коли американців безпосередньо запитали про призупинення Трампом санкцій щодо дизельного пального, 40% дорослих виступили проти цього кроку, а 33% підтримали його в опитуванні YouGov від 14 жовтня; 27% не визначилися. Ці цифри не дають змоги встановити, як саме голосуватиме хтось із них, але навряд чи свідчать про очевидного політичного переможця.

І негативна реакція вийшла далеко за межі Києва.

Дюжина сенаторів-республіканців і демократів, зокрема Мітч Макконнелл, Сьюзен Коллінз і Джинн Шагін, закликали Трампа скасувати дизельну угоду.

«Ця угода є подарунком нашому противнику і зрадою наших союзників; її слід скасувати», — написали вони.

Інші республіканці стали на захист президента. Сенатський республіканський організатор більшості Джон Баррассо заявив, що президент балансує між зусиллями припинити війну та зниженням витрат американців.

Організатор більшості в Палаті представників Том Еммер назвав угоду нетрадиційною відповіддю на занепокоєння виборців, повідомило видання Roll Call.

Тут нікому не потрібно пояснювати, що ціни на пальне мають значення. Саме українці першими занепокоїлися через зростання цін на нафту, коли США розпочали війну проти Ірану.

28 лютого я була в Києві, коли США завдали ударів. Наступного дня я взяла інтерв’ю в кількох українських посадовців, які були глибоко стурбовані тим, що цей крок спричинить стрімке зростання цін на нафту, а отже, принесе більше грошей у військову машину Путіна.

Тепер їм потрібно пояснити, як допомога Росії в продажу пального переконає її припинити напади на Україну.

Президент Володимир Зеленський заявив про це в п’ятницю, попередивши, що дизельна угода покладе більше грошей до кишені Путіна, не розв’язавши ширшої проблеми дестабілізації енергетичних ринків. Президент Франції Еммануель Макрон також розкритикував угоду як таку, що розколює.

Тим часом Трамп назвав українські атаки на російські нафтопереробні заводи «ганьбою». У четвер Київ завдав удару по ще одному нафтопереробному заводу після того, як Зеленський заявив, що Україна відмовляється від енергетичного перемир’я, про яке оголосив Трамп.

Отже, Україну критикують за удари по об’єктах, які допомагають фінансувати її загарбника, тоді як Вашингтон розчищає шлях для того, щоб цей загарбник продавав більше продукції, яку виробляють ці об’єкти.

Паливо вже надходить на ринок. У четвер Кремль заявив, що російське дизельне пальне почало надходити на світові ринки, а дані про судноплавство свідчили про відновлення експорту з балтійського порту Приморськ.

Навіть речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що цих поставок буде недостатньо для повної стабілізації нафтових ринків.

Цього тижня я не спав ночами, здригаючись від сигналів повітряної тривоги, коли Росія атакувала Київ безпілотниками та балістичними ракетами. Тут, де я перебуваю, суперечки навколо санкцій мають свій звук — і через них люди не сплять ночами.

Мої друзі жартують щодо мого вибору часу, бо раді, що я приїхав, і тому що гумор допомагає їм пережити ще один жахливий тиждень.

Але немає нічого смішного в тому, щоб спостерігати, як Вашингтон пропонує Путіну ще одне джерело доходу, тоді як люди під його ракетами чекають на обіцяний тиск.